Чому Зінченко Не Грає За Арсенал – Перспективи Олександра в “Арсеналі”
Олександр Зінченко – один з найсильніших сучасних українських футболістів. Він є беззаперечно ключовим гравцем нашої збірної та скоріш за все її майбутнім капітаном після Тараса Степаненка. До того ж Олександр побудував успішну кар’єру в Англійській Прем’єр-лізі. Спершу, завоював місце під сонцем в «Манчестер Сіті» великого Пепа Гвардіоли, а потім перейшов в інший серйозний клуб, лондонський «Арсенал». В столицю Англії Зінченко перебрався у попередньому сезоні та одразу став невіддільною частиною, та навіть Х-фактором команди, яка до останнього боролася за чемпіонство. Тим цікавіше розібратися чому Зінченко не грає за Арсенал останні кілька матчів.
З одного боку відповідь дуже проста. Олександр отримав травму литкового м’яза, тому і не бере участі в іграх своєї команди. Але навіть до цього пошкодження бувало так, що гравець випадав з основного складу, чого не можна було собі уявити в попередньому сезоні. Впадало в очі, що рівень гри Зінченка дещо знизився у порівнянні з минулим сезоном. Частково це можна пояснити як раз проблемою з литковим м’язом, адже він зіткнувся з нею ще на передсезонці.
До того додалися гучні заяви англійських футбольних експертів, які бачили Зінченка ледве не головною причиною менш успішних виступів «Арсеналу». Найяскравіше це підкреслюють слова Гарі Невілла, працівника Sky Sports і видатного у минулому футболіста, який, як і українець, грав на фланзі оборони. Після матчу з «Ліверпулем», коли Олександр припустився прикрої помилки, Невілл заявив: «Потрібно прибрати Зінченка, він тягар». Інші експерти на кшталт Майкла Оуена, Джеймі Каррагера чи Пола Мерсона не відставали в зневажливих оцінках рівня гри Зінченка.
Після такої нищівної критики, яка не завжди була несправедливою, закономірним буде питання: чи поверне такий важливий у минулому сезоні гравець собі місце в основі, коли розв’яже свої проблеми зі здоров’ям? Може він дійсно настільки слабкий в обороні, як про нього кажуть експерти, що тягне «Арсенал» на дно? Насправді тут не може бути однозначної відповіді.
Пригадаймо, що Олександр Зінченко виступає на позиції лівого захисника. Класичний представник цієї ролі – це одночасно атлетичний хлопець і при цьому достатньо прудкий, щоб протистояти крайнім півзахисникам чи нападникам суперника, як правило найшвидшим гравцям у команді. Колега Зінченка по збірній Віталій Миколенко як раз яскравий приклад такого футболіста. Але Олександр – крайній захисник зовсім іншого профілю, який стає зараз дедалі популярнішим завдяки тому ж Гвардіолі чи Мікелю Артеті.
Зінченко за своїм футбольним вихованням – гравець середини поля, і у збірній України він грає саме на цій позиції центрального півзахисника. Від таких футболістів вимагаються зовсім інші якості, ніж від крайніх захисників. Як правило вони мають контролювати центр поля і доставляти м’яча від захисників до нападників. Тому силова підготовка і навіть швидкість для них не так важливі, як вміння постійно оцінювати обстановку на полі та положення як однокомандників, так і гравців іншої команди. До того ж центральний півзахисник має мати бездоганну техніку прийому м’яча, щоб він наче прилипав до ноги, бо інакше його швидко відберуть.
Але навіщо Мікель Артета поставив півзахисника Зінченка на нерідну позицію, де потрібні зовсім інші таланти? Розгадка у стратегії гри, яку цей тренер впроваджує у своїй команді. Артета – з тих футбольних керманичів, які прагнуть грати від атаки й диктувати противнику умови гри. Тому для кращого контролю він ставить Олександра на нерідній йому позиції, щоб той під час атаки своєї команди міг підніматись вище, з захисту до півзахисту. Таким чином в центр додається ще один незайвий гравець і досягається чисельна перевага. Та заради такої тактики доводиться чимось жертвувати, зокрема надійністю в обороні. ‘
Адже, як ми зазначили, Зінченко не найбільш вмілий захисник, в нього інші сильні сторони. До того ж він не завжди може встигнути повернутись з півзахисту в оборону, якщо інша команда раптом перехоплює м’яч. Тобто найчастіше не Олександр винний в провалах на його фланзі – це наслідок тактики, де переваги від його використання на непрофільній позиції переважують недоліки. І з майже стовідсотковою вірогідністю після одужання Зінченка ми знову побачимо його в футболці «Арсеналу» саме на лівому фланзі.